Міжнародний жіночий день – це заклик до дій.
До дій на підтримку жінок, які вимагають захисту своїх
фундаментальних прав великою власною ціною.
До дій, спрямованих на посилення захисту від
сексуальної експлуатації та насильства.
До дій, спрямованих на прискорення
повноцінної участі та лідерства жінок.
Антоніу Гутерреш,
Генеральний секретар ООН
Щорічно 8 березня міжнародна спільнота відзначає Міжнародний день боротьби за права жінок і міжнародний мир.
Міжнародний жіночий день набув нового глобального значення для жінок як у розвинених країнах, так і в тих, що розвиваються. Зростаючий міжнародний жіночий рух допоміг перетворити святкування на згуртування та об’єднання зусиль для посилення підтримки прав жінок та їхньої участі в політичній, соціальній та економічній сферах.
Міжнародний жіночий день є закликом до ґендерної рівності у світі, вільному від упереджень, стереотипів і дискримінації, різноманітному, справедливому та інклюзивному світі, в якому цінують відмінності.
Історія свята
Дню боротьби за права жінок передували рухи суфражисток, активісток і робітниць, які наприкінці ХІХ століття – на початку ХХ виборювали свої права у всьому світі.
8 березня 1857 року в Нью-Йорку робітниці-текстильниці вийшли на страйк із вимогами рівної з чоловіками оплати праці, покращення умов праці та 10-годинного робочого дня.
Через 51 рік, 8 березня 1908 року, тисячі жінок у Нью-Йорку вимагали виборчого права, протестували проти важких умов праці та праці дітей.
До 1908 року щорічні демонстрації стали настільки масштабними, що це спонукало Соціалістичну партію Америки оголосити 28 лютого 1909 першим Міжнародним днем жінок.
Свято швидко поширилося в Європі, коли Соціалістичний Інтернаціонал (всесвітня спілка соціалістичних та соціал-демократичних партій та організацій) ухвалив свято (без фіксованої дати) в Копенгагені в 1910 році.
Перший Міжнародний жіночий день було проведено 19 березня 1911 року з вимогами для жінок права голосу і займати державні посади, права на працю та припинення дискримінації на роботі.
У 1945 році Статут Організації Об'єднаних Націй став першою міжнародною угодою, яка закріпила принцип рівності між жінками та чоловіками. Перший офіційний Міжнародний жіночий день ООН відзначила 8 березня в рамках Міжнародного року жінок у 1975 році. Два роки по тому, у грудні 1977 року, Генеральна Асамблея ООН прийняла резолюцію, якою проголосила День прав жінок і міжнародного миру.
Відтоді Організація Об’єднаних Націй та її установи невтомно працюють над забезпеченням ґендерної рівності в усьому світі і досягли значних результатів: у 1995 році Пекінська декларація та Платформа дій, історична дорожня карта, підписана 189 урядами, зосередилася на 12 найважливіших проблемних сферах; включення Цілі 5 «Забезпечення ґендерної рівності та розширення прав і можливостей усіх жінок та дівчат» до Порядку денного в галузі сталого розвитку на період до 2030 року.
Сьогодні 8 березня – перш за все, нагода відзначити досягнутий прогрес у сфері ґендерної рівності та розширенні прав і можливостей жінок, день, коли ми вкотре маємо нагадати собі про рівність прав і можливостей для всіх, без виключення, день, коли ми маємо критично осмислити отримані досягнення та визначити подальші пріоритети на довгострокову перспективу для подолання ґендерного розриву, протидії насильству та домашньому насильству щодо жінок, які на сьогодні все ще існують, а також вживати відповідних заходів для сприяння залучення жінок до всіх сфер суспільного життя, до реального, а не декларативного процесу прийняття рішень.
